«НКРЕКП збирається з 1 листопада і до кінця року підвищити тарифи на транспортування електроенергії на 30%, до 313,07 грн / МВт-година, а на 2021 заплановано підвищення в більш ніж в два рази в порівнянні з поточним тарифом до 501 грн / МВт -годину. На жаль українські металурги змушені констатувати: ці підвищення у державного регулятора входять в звичку, навіть коли немає підстав.
Попереднє підвищення було не так давно. Буквально пару місяців назад, тарифи вже зросли більш ніж в 1,5 рази, і це вже дуже негативно позначилося на всій українській промисловості, особливо в металургійній. Металурги споживають 25% всього обсягу споживаної електрики в країні, і до 60% всього споживання електрики промисловістю.
Через останній чергового підвищення тарифів на транспортування електроенергії витрати металургів вже виросли на мільярди гривень. Це при тому, що минулий рік металургійна галузь і так закінчила зі збитками більш ніж в 32 мільярдів гривень. У цьому році сума збитків металургів за перше півріччя перевищила збитки першої половини 2019 року.
Економічна криза лише набирає обертів, і коли світова економіка почне відновлюватися, складно прогнозувати. Тому в європейських країнах держави намагаються підтримати промисловість, щоб не допустити колапсу в економіці. У наших конкурентів - європейців, росіян, - ціни на електроенергію падають. А в Україні- ростуть. Причому такими темпами, що ціни незабаром перевищать докризовий рівень.
Фактично НКРЕКП створює порочне коло. Одне із завдань Комісії - знайти баланс на ринку електроенергії. А то, що зараз відбувається, дестабілізує ринок. Коли тариф на електроенергію зростає, промисловість, яка забезпечує 60% її споживання, починає скорочувати виробництво. Відповідно, споживання падає, а разом з ним - і надходження енергетиків. Що в такій ситуації робить НКРЕКП? Знову підвищує тариф. Так і замикається коло, який веде в нікуди: виробництво падає - споживання електроенергії падає - тарифи змушені підвищувати - виробництво знову падає.
І страждають від цього все - і промисловість, і енергетики.
Так навіщо ж підвищувати тарифи? Нагадаю, все почалося з заборгованості в десятки мільярдів гривень перед «зеленими» енергетиками. Як це вийшло? Держава взяла на себе зобов'язання викуповувати «зелену» електроенергію, незалежно від обсягів споживання, за цінами, які б компенсували інвестору інвестиції в «зелену» енергетику. Ці зобов'язання брало на себе держава - не промисловість, що не споживачі. Тому логічно було б, щоб держава ці зобов'язання і виконувало - не перекладаючи в буквальному сенсі свої борги на плечі промисловості.
Держава повинна знайти внутрішні резерви, щоб погасити свої зобов'язання. І в законі, який був прийнятий в цьому році, сказано, що заборгованість повинна бути компенсована за рахунок випуску ОВДП, а в 2021-2022 році тариф зеленої енергетики мінімум на 20% повинен покриватися за рахунок державного бюджету. Це правильне державне рішення. Воно дозволить зберегти Україні імідж надійного партнера для інвесторів і не доб'є промисловість.
Державі не варто перекладати тягар відповідальності на промисловість. Це призведе до зворотного ефекту, в тому числі і для держави. Кожна гривня, яку заберуть в промисловості - це гроші, недоотримані державним бюджетом у вигляді податків. Коли підприємства почнуть закриватися, втрата буде не тільки пряма - з податків і зборів, а й соціальна: за рахунок збільшення кількості безробітних, соціальних платежів по безробіттю тощо. І в підсумку за кожну гривню підвищеного тарифу, держава заплатить на порядок більше.
Те ж стосується і тарифів на електроенергію для населення, тримаються на низькому рівні завдяки тому, що їх субсидує промисловість. Це теж проблема відповідальності: обіцяли Український низькі тарифи, і ваше завдання ці тарифи в країні забезпечити. Вирішувати проблеми населення за рахунок промисловості в довгостроковій перспективі створює все в той же порочне коло: коли промислові підприємства закриваються, в країні з'являється все більше безробітних, які не можуть платити тарифи за електроенергію. І замість того, щоб створювати спіралі економічного зростання, рішенням НКРЕКТ створюється спіраль економічного спаду.
Саме тому, з точки зору економічної логіки, держава повинна зобов'язання, взяті на себе, покрити за рахунок власних ресурсів - перш за все за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики. Це світова практика: не можна в кризові часи викачувати гроші з реального сектора економіки. Крім цього, в компанії «Укренерго» є можливості отримання кредитів на сотні мільйонів євро від міжнародних європейських інститутів.
Ми звертаємося до Кабінету міністрів України, і в першу чергу - до Мінпаливенерго. Сьогодні Кабінет Міністрів, і Верховна Рада можуть зробити все для того, щоб вирішити проблему погашення боргів «зеленим» енергетикам без різко
